Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра менеджменту 101 – 123 Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Екологічний менеджмент» зі студентами напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент » (денної та заочної форм навчання) Рекомендовано методичною комісією напряму „Менеджмент" Протокол № 6 від 25.02.2010 р. Рівне 2010 Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Екологічний менеджмент» зі студентами напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» (денної та заочної форм навчання) / П.М. Скрипчук, Л.В. Сидорчук, О.В. Пахаренко.– Рівне: НУВГП, 2010, –25 с. Упорядники: П. М. Скрипчук, канд. тех. наук, доцент Л.В. Сидорчук, асистент О.В. Пахаренко, асистент Відповідальний за випуск Л.Ф. Кожушко, доктор тех. наук, професор, завідувач кафедри менеджменту ЗМІСТ Тема № 1. Органи загального державного управління в екологічних галузях……………………………………………………..…...3 Тема № 2. Оцінка екологічного маркування продукції ….…………......12 Тема № 3. Еколого-економічні інструменти для запровадження положень екологічного менеджменту…………………………………………...…....23 ©Скрипчук П.М., Сидорчук Л.В., Пахаренко О.В., 2010 © НУВГП, 2010 ТЕМА 1 ОРГАНИ ЗАГАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЯХ Мета: вивчення мети та основних завдань, організаційної структури Мінприроди України в загальній системі управління. Залежно від масштабів об’єктів і рівня суб’єктів екологічного управління виділяють макро- і мікроекологічне управління. Макроекологічне управління поширюється на навколишнє середовище держави і регіону, екосистеми морів, водогосподарські басейни, лісові ресурси Полісся і Карпат, природні ресурси загальнодержавного значення тощо. Макроекологічне управління здійснюють центральні законодавчі й виконавчі структури, регіональні органи влади, органи екологічного управління. Вони уповноважені приймати рішення щодо держави в цілому, регіонів та галузей економіки тощо. Мікроекологічне управління поширюється на території районів, підприємств, окремих природних об’єктів (водні об’єкти, заповідники, земельні ділянки тощо). Мікроекологічне управління здійснюють виконавчі структури, органи місцевого самоврядування та органи екологічного управління (наприклад, в системах екологічного менеджменту суб’єктів господарювання). Існуючі рівні державного менеджменту поділяють з огляду на адміністративно-територіальний устрій держави: національний (територія всієї країни), регіональний (територія адміністративної області, АР Крим, м. Київ та м. Севастополь); об’єктний (підприємство, об’єкт навколишнього природного середовища). Органи державного управління — це уповноважені органи державної виконавчої влади, які крім функцій загальнодержавного управління, виконують функції, пов’язані з формуванням і забезпеченням правових основ регулювання взаємовідносин, здійснення контролю за дотриманням законодавства, зокрема екологічного. До органів загального державного управління належать: Президент України; Верховна Рада України; Рада національної безпеки та оборони України; Кабінет Міністрів України; Представництво Президента в АР Крим; Рада Міністрів АР Крим; Верховна Рада АР Крим; обласні державні адміністрації; Київська міська державна адміністрація; Севастопольська міська державна адміністрація; районні державні адміністрації в АР Крим, м. Києві та м. Севастополі. Президент України є гарантом національної, у т. ч. екологічної безпеки. За необхідності він приймає рішення про введення в Україні або на окремих її територіях надзвичайного стану, оголошує окремі місцевості зонами надзвичайної екологічної ситуації тощо. У віданні Президента діють стратегічні напрями переходу України до сталого розвитку. Верховна Рада України визначає засади внутрішньої і зовнішньої екологічної політики, розробляє і приймає нормативно-правові акти, визначає засади використання природних ресурсів, повноваження суб’єктів державного управління природоохоронною діяльністю тощо...